Таку назву носив виховний захід, приурочений роковинам початку збройної агресії Росії на землі нашої Української держави. Його підготували і провели студенти 21-ТОк групи Фахового коледжу Кременецької гуманітарно-педагогічної академії Ім.Тараса Шевченка разом із груповим керівником Тетяною Нікіфорчук, аби з болем згадати той день, який змінив наше життя, долю нашої країни і кожного з нас.
Програму Дня пам’яті розпочали ведучі Ангеліна Людвік, Дарина Корчевська, Марія Василюк, Катерина Казмірук, Ірина Новосад, Тетяна Панчук, Софія Рись, Ангеліна Бойчук. Вони віддали данину пам’яті тим, хто віддав своє життя за мир та свободу нашої України. Адже 24 лютого минуло 730 днів від початку злочинного повномасштабного вторгнення військ російської федерації в Україну. Цей напад став кульмінацією загарбницької війни, яку москва розпочала проти України 10 років тому з окупації Криму. Своєю збройною агресією росія розв’язала першу в XXI столітті континентальну війну в Європі.
Україна та український народ переживають важкі часи. Щодня у складних бойових умовах, під кулями та ракетами російських терористів ціною свого життя наші незламні захисники перешкоджають штучному роз’єднанню країни, демонструючи надлюдські риси характеру. Сьогодні для багатьох українців питання свободи та волі, як ніколи, є важливим. Ми всі спільно боремося за те, аби Гімн України лунав на всій території, у кожному куточку нашої незламної держави. Він закликає українців пам’ятати про минулу й сьогоденну славу Батьківщини, про високу жертовність її синів і дочок у боротьбі за волю й незалежність. Про все це йшлося в розповідях і віршах юних читців. До них приєднався Іван Бобрик зі своєю авторською поезією.
У різний час, коли відбуваються кардинальні події, будь-яка жива мова породжує неологізми – створені умовами слова, терміни чи фрази, що описують нову навколишню дійсність. Природно, що така подія, як повномасштабне вторгнення росії в Україну, призвела до нового сплеску словотворення. Юрій-Радомир Присяжню запропонував присутнім ознайомитись зі словником неологізмів, породжених війною (кіборги, банднромобіль, задвохсотити, аналоговнєт, рашизм та інші). Тематичне відео, яке Володимир Зеленський продемонстрував у Конгресі США, завершило перший блрок виступів.
Напевно, кожен українець зараз задумується над тим, що ж буде, коли закінчиться війна? Що ж буде після цих страшних мук? Тому друга частина заходу пройшла у форматі флешмобу «Коли закінчиться війна» з участю ведучих, до яких долучилися Артем Воронко, Іван Ремізович, Олександр Кібляр, Юлія Кутрань, Єлізар Гуцало.
Сьогодні, напевно, кожен українець особисто знає хоча б одну людину, котра зараз відстоює незалежність України на передовій. І навряд тільки одну. Це рідна людина, коханий, кохана, друг, товариш, батько, брат, шкільний вчитель, знайомий з двору тощо… Вони не прагнули стати героями, але, безперечно, ними стали. Здається, сама українська земля думає про них кожен день і молиться, щоб вони вистояли, і щоб повернулись живими. А там, серед смертельних боїв, наші воїни навіть пишуть вірші та пісні. На завершення програми про історію пісні «За териконами» авторства Михайла Стасута (позивний Міша Скорпіон) розповіла Катерина Казмірук.
За технічне забезпечення заходу відповідав Костянтин Чуловський.
Отож, такі заходи - не просто вшанування пам'яті. Це наша спільна історія, яка пишеться кожного дня, кожної хвилини. Історія мужності, відваги та незламності духу людей, які прагнуть Перемоги. Коли в кожного з нас болить душа за Україну…
 |
 |
 |
 |
 |
 |