"\u041a\u0440\u0430\u0439 \u0435\u043b\u0435\u043a\u0442\u0440\u043e\u0441\u043c\u0456\u0442\u0442\u044f"

Разом із студентами спеціальності «Дошкільна освіта» Кременецького фахового коледжу ім. Тараса Шевченка та викладачем Тоня Гура переглянули документальний фільм «Край електросміття» (Режисер Девід Федель, Австралія 2012).

Цей фільм покликаний поглибити знання у сфері поводження із відходами, сформувати відповідальне ставлення до споживання ресурсів, підвищити рівень громадянської активності для вирішення проблеми поводження з відходами у своїх громадах і регіоні.

Чи ви колись замислювалися над тим, що відбувається з електронікою, яка відслужила своє? Щороку у світі накопичується майже 50 мільйонів тонн електронного сміття. Значну частину вживаних і непотрібних електротоварів із розвинених країн звозять до країн третього світу. Більшість із них нелегально експортується як секонд-хенд, хоча насправді це непотріб. Цей фільм – без діалогів та авторських коментарів – являє собою дослідження нерегульованого повторного використання електронного сміття у Гані. Тут, у Західній Африці, електроніка геть не така, якою ми звикли бачити її на прилавках магазинів.

Кілька тез із роздумів глядачів :

«Канцерогенні речовини потрапляють у довкілля через людську діяльність, а згодом вони викликають онкології. Тому ми відповідальні за стан довкілля і за якість власного життя».

«Скорочення кількості відходів, повторне використання та переробка являються ключовими інструментами у боротьбі зі зміною клімату»

«Кожен із нас потребує безпечного для життя та здоров’я навколишнього природного середовища»

«Якщо кожна людина прикладе хоча б трохи зусиль до зміни власного споживацього способу життя, тоді зміни будуть настільки значні, що не помітити їх буде важко».

«Відбудову України заради кращого майбутнього необхідно починати вже зараз. І ця відбудова має бути зеленою. Зокрема актуальним є запровадження системи поводження з відходами європейського зразка».

Дякую за спільний перегляд і чудове обговорення.

Дякую ЗСУ за можливість працювати. Вірю, що спільними зусиллями, із екосвідомим суспільством ми зможемо відбудувати нашу країну.

429679313 1017258166526995 6206740049050233094 n 
 429779330 1017258193193659 3678742497664079054 n

УЛЮБЛЕНА ПОЕЗІЯ – РІДНОЮ МОВОЮ

З нагоди Міжнародного дня рідної мови першокурсники спеціальності «Дошкільна освіта» Фахового коледжу Кременецької ОГПА ім.Тараса Шевченка з груповим керівником Марією Коменярською та викладачем української мови Наталією Яцюк провели тематичний захід для шанувальників українського слова, де зібрали вірші та пісні вітчизняних митців про мову.

В непростий час, коли в нашу країну прийшла біда, гинуть військові, мирне населення і діти. Нова Україна народжується у цій боротьбі, бо її свободу відстоює весь український народ. Вчорашні студенти, викладачі, наші родичі, близькі та знайомі стали на захист України і нашого майбутнього. На превеликий жаль, не всі повертаються додому живими. Співчуття рідним та біль втрати пронизують душу кожного небайдужого українця. Тому традиційно сьогоднішній захід відкрили вшануваням загиблих героїв хвилиною мовчання.

Чорний день 24 лютого 2022 року ми завжди будемо пам’ятати. Скільки б часу не минуло, ті події для кожного українця назавжди закарбуються в серці. Про це йшлося в авторській поезії викладача фахового коледжу Марії Коменярської, яку прочитала Наталія Дячук, та у вірші Юрка Шкрумеляка «Молитва за рідну мову» у виконанні Катерини Савчук.

Ведучі програми Ангеліна Козак, Наталія Валігура, Ірина Топольніцька, Анна Сімора, Каріна Шевчук, Юліана Чорна навели цікаві факти про українську мову, які має знати кожен. Отож, сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів. За лексичним запасом найближчою до української мови є білоруська – 84% спільної лексики. Далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно), потім – російська (62%). До речі, зі слів експертів, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською тільки 11. В українській мові, на відміну від решти східнослов’янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких – кличний.

У 448 році візантійський історик Пріск Панійський під час перебування в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова «мед» і «страва». Це була перша згадка українських слів. Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному: про́ста, руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживанішою назвою української до середини XIX століття була назва «руська мова».

В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру «П». Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера «Ф».

Українська мова багата на синоніми. Наприклад, слово «горизонт» має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.

Назви всіх дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, кошеня, жабеня. Українська мова має велику кількість зменшувальних форм. Навіть слово «вороги» може звучати як "вороженьки".

У мові відображена історія народу, його ментальність і світогляд. Українська мова є фундаментом української нації, важливим чинником національного розвитку й елементом культурної свідомості. Саме тому поети всіх часів звеличували її. Від Тараса Шевченка, Лесі Українки до Ліни Костенко та Оксани Забужко – це невичерпне джерело натхнення.

Програму продовжили юні читці поетичними творами класиків української літератури Володимира Сосюри («Любіть Україну!» –Діана Цісецька), Тараса Шевченка («Думи мої, думи мої» – Дарина Малищик), Василя Стуса (Як добре те, що смерті не боюсь я» – Юлія Дзюбик), Олександра Олеся («Живи, Україно, живи для краси» – Уляна Сович і «Там, де неба блакить» – Вероніка Корчевська), Ліни Костенко («І все на світі треба пережити» – Юлія Рачук) та авторська поезія Марії Коменярської («Мова» – Наталія Дячук) та Вікторії Чух («Ми ніколи не здамося» у власному виконанні). Виступи доповнили пісенні твори «Червона Рута» Володимира Івасюка, Даші Трегубової «Я – українка», «Мир над Україною» та «Мова єднання», що прозвучала на завершення як втілення найбільшої мрії всіх українців. Над тематичною презентацією працювала студентка 21-Рк групи Діана Трачук.

409105527 1014900803429398 5034933215116910887 n   428610088 1014900843429394 8782264850024276958 n
 428610337 1014901243429354 8665273785920056224 n  428610444 1014901120096033 5477553839821222894 n
 428610574 1014901260096019 7902504549530118927 n  428611836 1014900823429396 518005573864307209 n
 428613487 1014901166762695 5757460777750964496 n  428613749 1014901056762706 8231430364479446406 n
 428614091 1014901283429350 2131198549361994782 n  428617399 1014900946762717 2376953173849421930 n

«Дивосвітом природи»…

Таку екомандрівку здійснили студенти "Дошкільної освіти", 11 Дк групи 1 курсу, Фахового коледжу Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії разом з екоосвітянкою Кременецького ботанічного саду Юлією Бондючною. Онлайн-подорожі Садом Волинських Афін – «Весна не знає, що іде війна», «Найперші квіти весняні несуть красу і суть Землі», «Хай буде весна..» – загадки, вірші, цікаві факти про ранньоквітучі, червонокнижні види активізували мисленнєву діяльність та екосвідомість. Велика подяка наставниці майбутніх учителів-дошкільнят Олені Пасічник.

Не обійшлося без експромту – загадки від Юлії Рачук і компанії :

Навесні він розцвітає,

Крізь сніг голівку пробиває,

Землю першим він вітає,

І його завжди чекають.

Чекаємо Весну разом і залишаємо первоцвіти Весні.

 424858585 1014791126773699 6562455825878832697 n
 425326003 1014791070107038 727261796217983785 n
 425340374 1014791023440376 4079351468393038768 n

Студенти 11-Рк групи Фахового коледжу КОГПА ім. Тараса Шевченка вітають із Міжнародним днем рідної мови!

Рідна мова- не полова!

Вітер не розвіє!

Рідна мова - то ті зерна ,

що ти в дУші сієш!!

Із тих зерен виростає -

душа інша , гарна..

Хто не сіє - не збирає...

той-- живе намарно!!

ТО- на ділі доказали

ЛУГАНСЬК із ДОНБАСОМ..

Там сіяли інші зерна ,

та ще й довшим часом...

Що виросло?

Ви - знаєте...то ж висновок плаче...

Де не сіяли вкраїнське -

там ворог фігачить!!

Він зі зброєю воює..

.і ...дітей вбиває...

І за мову , і за віру -

нещадно карає!!

Отож , люди , схаменіться!!

ВИ ж не вражі діти!!

На той язик - не ведіться!!

Ви - МОВУ любіте!!

Бо язик той - то не ваше..

ординське , зміїне!!

А у вас є мова рідна!!

Мова солов"їна!!

Ваша мова - веселкова!!-

згадуйте ТАРАСА!!

Ех!! Якби ж ви мали розум!!! --

НЕ БУЛО Б ДОНБАСУ!!

" ЯКБИ" 21.02.2021--2024. М. Г. ( ГАЛИЧАНКА)

МОВА має ЗНАЧЕННЯ!

Студенти 11-Рк групи Фахового коледжу КОГПА ім. Тараса Шевченка вітають із Міжнародним днем рідної мови!

428620087 1014347143484764 866046268124343800 n 

ГЕРОЯМ НЕБЕСНОЇ СОТНІ

Історія України мала багато трагічних періодів, коли свобода і навіть сам факт існування українського народу опинялися під загрозою. Але завжди в такі періоди найкращі сини і дочки України ставали на захист своєї землі, своєї держави, своїх співвітчизників.

Нині знову прийшов цей час – час вибору між свободою і рабством, світлим майбутнім та темним минулим, справедливістю та тиранією. Спочатку вони вимагали права вибору. Потім їм довелось вимагати право жити. І хоч кулі снайперів – це вагомий аргумент, але ні кулі, ні гранати, ні нелюдська жорстокість не змогли перемогти цих людей. Вони гинули, та не здавались…Трагічні події в Україні з листопада 2013 року тривожать та не залишають байдужими жодного громадянина країни. Кожному з нас необхідно усвідомити, за що боролися і вмирали учасники Євромайдану, і заради чого пожертвувала своїм життям «Небесна Сотня».

З цього приводу у Фаховому коледжі Кременецької ОГПА ім. Тараса Шевченка, як і по всій Україні, проведено реквієм пам’яті. Його відкрила скорботна пісня «Плине кача» у виконанні студентки 11-Мк групи Марії Скоропляс на фоні відеофільму «Небесна сотня. Євромайдан» та учасників дійства зі свічками в руках. Героїв Майдану, героїв АТО, які померли за світле майбутнє України, мирних жителів і захисників, які полягли в неоголошеній війні на Сході України, вшанували хвилиною мовчання.

Програму заходу продовжив відеофільм «Як починався жорстокий розгін», поезія Марії Сковронської «Прощання на Майдані» і танець «Не забувайте» у виконанні студентки 41-Мк групи Марії Бойко. Пісню Сергія Сірого на музику Сергія Степаніва «Серце плакало» на честь героїв Небесної Сотні презентував Володимир Танін.

Ведучі вечора-реквієму підготували розповіді про Героїв Небесної Сотні нашого краю Олександра Капіноса, Устима Голоднюка, Назара Войтовича, Василя Мойсея, Ігоря Костенка, Тараса Слободяна, Василя Аксенина і звернулися до присутнім із закликом бути гідними своїх предків, любити рідну землю, берегти волю і незалежність України, поважати наш народ і нашу ріднумову. А завершила виступи пісня «Я – Україна» у виконанні Марії Скоропляс.

Вели програму Катерина Савчук, Дарина Малищик, Вікторія Олеля, Арсен Мінайлюк, Юрій Собчук і Володимир Танін. Підготували урок-реквієм Валентина Мацкова та Олександр Повар.

428609348 1014237556829056 9035961047785538779 n 428606380 1014237260162419 1395167793877155573 n
428607565 1014237666829045 6937511545944753840 n 428608556 1014237520162393 4951654391318219717 n
428604782 1014237586829053 3352585865452483560 n 428611837 1014237493495729 1995001340443110220 n
428612912 1014237656829046 5524923685070808552 n 428617802 1014237353495743 8136107786381256421 n
428618767 1014237230162422 9026984234069786006 n 428619263 1014237466829065 136422748844397920 n
428619969 1014237420162403 6310046038843029413 n 428619986 1014237283495750 172667498007993457 n